За все життя не наважувався торкнутись віршованих рядків, та ціна Pi змусила взятися за перо.
Шість років сліпої віри — разом із ціною падав і я, усю безнадію вкладаю у слова.
Не прагну досконалості чи гармонії, лише розповідаю про біль і довгу ненависть.
Якби не така трагічна доля монети, чи став би простолюдин складати скорботні вірші?
Я — звичайна людина, далека від поезії, та шість років падіння Pi довели до відчаю.
Стримуючи слова — тисячі страждань, а коли пишу — не вистачає слів для всього болю.
Вірші грубі й не мають рими, а на душі тяжкість і сліди пережитого.
Коли б здійснилась мрія
Переглянути оригінал