Ось жорстока правда: якщо Японія дійсно підвищить ставки, біткоїн з великою ймовірністю першим постраждає.
Чому? Тому що єна довгий час відігравала роль "банкомату" для світового капіталу. Останніми роками інвестори масово брали майже безвідсоткові позики в єнах і вкладали ці кошти в американські облігації чи криптовалюти, де можна заробити на різниці ставок. Ця стратегія називається "кері трейд", по суті — використання політики японського центробанку у власних інтересах.
Але правила гри змінюються. Якщо Банк Японії дійсно підніме ставки, вартість фінансування в єнах різко зросте, і гроші, які раніше діставалися майже безкоштовно, раптом вимагають сплати відсотків — хто захоче продовжувати грати в таку гру? Розумні гроші перш за все постараються якнайшвидше закрити позиції й вийти.
Ключова ланка в цьому ланцюжку — американські облігації. Японія — найбільший іноземний покупець держоблігацій США, станом на вересень 2025 року вона ще тримає 1,189 трильйона доларів. Зараз дохідність 10-річних японських держоблігацій вже підскочила до 1,8%, це максимум з 2008 року — в такій ситуації навіщо брати на себе валютний ризик і тримати американські облігації? Чому б просто не продати їх і не перейти в японські облігації?
Ось у чому проблема: якщо японський капітал масово піде з ринку держоблігацій США, пропозиція різко зросте, ціни на облігації впадуть, а дохідність американських держоблігацій неминуче злетить. Що це означає? Вартість доларових позик у світі зросте, ліквідність скоротиться, і всі ризикові активи доведеться переоцінювати.
А біткоїн якраз і є найвразливішим серед ризикових активів. У нього немає грошового потоку, дуже висока волатильність, і під час кризи ліквідності саме його інститути викидають з портфеля в першу чергу для обмеження збитків. Крах кері-трейду → розпродаж американських облігацій → дефіцит ліквідності → обвал біткоїна — цей логічний ланцюжок зараз прозорий як ніколи.
Чому? Тому що єна довгий час відігравала роль "банкомату" для світового капіталу. Останніми роками інвестори масово брали майже безвідсоткові позики в єнах і вкладали ці кошти в американські облігації чи криптовалюти, де можна заробити на різниці ставок. Ця стратегія називається "кері трейд", по суті — використання політики японського центробанку у власних інтересах.
Але правила гри змінюються. Якщо Банк Японії дійсно підніме ставки, вартість фінансування в єнах різко зросте, і гроші, які раніше діставалися майже безкоштовно, раптом вимагають сплати відсотків — хто захоче продовжувати грати в таку гру? Розумні гроші перш за все постараються якнайшвидше закрити позиції й вийти.
Ключова ланка в цьому ланцюжку — американські облігації. Японія — найбільший іноземний покупець держоблігацій США, станом на вересень 2025 року вона ще тримає 1,189 трильйона доларів. Зараз дохідність 10-річних японських держоблігацій вже підскочила до 1,8%, це максимум з 2008 року — в такій ситуації навіщо брати на себе валютний ризик і тримати американські облігації? Чому б просто не продати їх і не перейти в японські облігації?
Ось у чому проблема: якщо японський капітал масово піде з ринку держоблігацій США, пропозиція різко зросте, ціни на облігації впадуть, а дохідність американських держоблігацій неминуче злетить. Що це означає? Вартість доларових позик у світі зросте, ліквідність скоротиться, і всі ризикові активи доведеться переоцінювати.
А біткоїн якраз і є найвразливішим серед ризикових активів. У нього немає грошового потоку, дуже висока волатильність, і під час кризи ліквідності саме його інститути викидають з портфеля в першу чергу для обмеження збитків. Крах кері-трейду → розпродаж американських облігацій → дефіцит ліквідності → обвал біткоїна — цей логічний ланцюжок зараз прозорий як ніколи.
