1. Вступ

У контексті глобальної економічної інтеграції обмінні курси служать важливим зв'язком між національними економіками, а їх коливання мають глибокий вплив на економічні умови країн. Обмінний курс російського рубля до долара є одним із центральних пунктів у міжнародному фінансовому арені.

З точки зору внутрішньої економіки Росії, стабільність курсу рубля безпосередньо впливає на здоровий розвиток національної економіки. Коливання обмінного курсу впливають на рівень внутрішніх цін, тим самим впливаючи на вартість життя та купівельну спроможність мешканців. Коли рубль знецінюється, ціни на імпортні товари зростають, що потенційно може спровокувати імпортну інфляцію та знизити реальну купівельну спроможність жителів. І навпаки, подорожчання рубля може завдати шкоди експортно-орієнтованому бізнесу, що вплине на його прибуток і зайнятість. Наприклад, у секторі експорту енергоносіїв коливання обмінного курсу рубля впливають на експортні доходи та прибутки російських енергетичних компаній, оскільки операції з енергоносіями переважно номіновані в доларах. Крім того, волатильність обмінного курсу впливає на тягар зовнішнього боргу Росії. Знецінений рубль збільшує витрати на обслуговування боргу, номінованого в доларах, посилюючи борговий тиск на країну.

У міжнародній торгівлі Росія, як великий світовий експортер ресурсів, веде широку торгівлю з країнами світу. Коливання курсу рубля до долара суттєво впливають на торговельний баланс Росії. Коли рубль знецінюється по відношенню до долара, російські експортні товари дешевшають у доларовому еквіваленті, підвищуючи свою цінову конкурентоспроможність на міжнародних ринках та збільшуючи обсяги експорту. Однак ціни на імпортні товари зростають, що потенційно стримує імпортний попит. І навпаки, подорожчання рубля знижує витрати на імпорт, але може поставити під сумнів експорт. Такі курсові ефекти не лише впливають на російські торговельні підприємства, а й спричиняють хвильовий вплив на галузі та динаміку торгівлі країн-партнерів. Наприклад, у торгівлі енергоносіями та промисловими товарами між Росією та європейськими країнами зміна курсу рубля до долара безпосередньо впливає на торговельний прибуток та ринкові частки підприємств з обох сторін.

З погляду глобальних фінансових ринків долар, як основна резервна та торгівельна валюта світу, має широкі спільні ефекти при сполученні з рублем. Значні коливання обмінного курсу рубля до долара часто спричиняють турбулентність на глобальних фінансових ринках, впливаючи на апетит інвесторів до ризику та потоки капіталу. На міжнародних фінансових ринках багато інвесторів коригують свої портфелі на основі тенденцій обмінного курсу рубля до долара, що призводить до рухів капіталу по різним класам активів та регіонам. Це, у свою чергу, впливає на коливання цін на глобальних фондових ринках, ринках облігацій та товарних ринках. Крім того, нестабільність обмінного курсу рубля ставить виклик перед якістю активів та управлінням ризиками міжнародних фінансових установ, збільшуючи невизначеність в глобальній фінансовій системі.

Отже, глибоке вивчення характеристик волатильності, впливових факторів та майбутніх тенденцій обмінного курсу російського рубля до долара має велике практичне значення для Росії в формуванні здорової економічної політики, стабілізації внутрішніх економічних умов, сприяння збалансованій міжнародній торгівлі та допомоги учасникам глобальних фінансових ринків у управлінні ризиками та інвестиційними рішеннями.

2. Історичний огляд обмінного курсу російського рубля до долара США

2.1 Аналіз довгострокового тренду

З моменту розпаду Радянського Союзу Росія пройшла значні економічні трансформації, а курс рубля до долара США пройшов турбулентний шлях. На початку 1990-х років Росія впровадила радикальні економічні реформи, впроваджуючи "шокову терапію" та скасовуючи цінові контролі, що призвело до стрімкого зростання внутрішньої інфляції. У цей період рубль стрімко депреціював, його обмінний курс відносно долара коливався дико і проявляв загальну тенденцію до зниження. На цій стадії російська економіка стикнулася з серйозними структурними викликами, включаючи зниження промислового виробництва та фіскальні дисбаланси. Уряд вдалися до друку грошей для покриття фіскальних дефіцитів, подальше загострюючи тиск на депреціацію рубля.

Увійшовши в XXI століття, коли міжнародні ціни на енергію продовжували зростати, Росія, як основний експортер енергії, поступово відновила економіку. Експорт нафти та газу приніс значні доходи в іноземній валюті, зміцнюючи економічну потужність та платіжний баланс Росії. Протягом цього періоду курс рубля до долара стабілізувався, а навіть показав ознаки зростання. Російський уряд використовував доходи від експорту енергії для підвищення економічного регулювання, покращення фіскальних умов, стабілізації фінансових ринків та підвищення міжнародного статусу рубля.

Однак криза 2008 року сильно вразила російську економіку. Гостре зниження цін на нафту різко зменшило доходи від експорту енергоресурсів, сповільнило економічне зростання і спричинило масштабний відтік капіталу. Курс рубля до долара став об'єктом інтенсивного тиску на депреціацію, супроводжуваний підвищеною волатильністю. Для стабілізації рубля Російський центральний банк вживав заходів, таких як втручання на ринок за допомогою валютних резервів та підвищення процентних ставок. Незважаючи на ці зусилля, рубль все ще відчув значну депреціацію.

З 2010 по 2013 рік глобальна економіка поступово відновлювалася після фінансової кризи, а ціни на нафту залишалися відносно високими. Протягом цього періоду російська економіка зберігала стійкий ріст, а обмінний курс рубля до долара стабілізувався вузькому діапазоні. Уряд Росії продовжував просувати економічну реструктуризацію та диверсифікацію, збільшуючи інвестиції у неенергетичні сектори для зменшення залежності від експорту енергії. Ці заходи сприяли стабілізації обмінного курсу рубля до певної міри.

В цілому тривалий тенденція курсу рубля до долара виявляє циклічні коливання, що впливають на поєднання факторів, таких як міжнародне політичне та економічне середовище, економічна структура Росії та ціни на енергетичний ринок. Коли міжнародне політичне та економічне середовище стабільне, а ціни на енергію зростають, рубль схильний стабілізуватися або зростати в ціні. Навпаки, під час періодів міжнародних турбот, різкого падіння цін на енергію або внутрішніх економічних викликів, курс рубля схильний до сильної волатильності та депреціації.

2.2 Основні віхи в коливаннях обмінного курсу

2.2.1 Подія у Криму 2014 року

Подія в Криму 2014 року стала поворотним моментом для обмінного курсу рубля на долар. У березні 2014 року Крим провів референдум, на якому понад 90% виборців вибрали приєднання до Росії. Росія пізніше анексувала Крим як федеральний суб'єкт. Ця подія спричинила сильні реакції з боку західних країн, що призвело до серії економічних санкцій, спрямованих на фінансові, енергетичні та оборонні сектори Росії. Фінансові санкції обмежили доступ російських банків до міжнародних фінансових ринків, спричинивши втечу капіталу та стягнувши внутрішню ліквідність. Крім того, санкції ускладнили експорт енергії з Росії, і ціни на нафту стрімко впали з приблизно
110 доларів за барель у червні 2014 року, щоб до 50 доларів за барель наприкінці 2015 року, скорочуючи доходи від експорту енергії Росії.

Під впливом політичних та економічних тисків обмінний курс рубля до долара різко впав. На початку 2014 року обмінний курс становив приблизно 32 рублі за долар. К в грудні 2014 року він впав до близько 80 рублів за долар, що становить зниження понад 150%. Різке знецінення спричинило внутрішню інфляцію, оскільки зростання імпортних цін призвело до збільшення витрат на проживання та бізнес. Російський центральний банк відреагував, підвищивши базову процентну ставку з 5,5% до 17% і інтервенюючи на валютному ринку. Однак тренд на знецінення рубля продовжувався у короткостроковій перспективі.

2.2.2 Конфлікт між Росією та Україною

Конфлікт між Росією та Україною в лютому 2022 року ще раз сильно ударив по обмінному курсу рубля до долара. Заходи Заходу, очолювані США, наклали небачені санкції, спрямовані на центральний банк Росії та обмежили його користування валютними резервами. Деякі російські банки були виключені з платіжної системи SWIFT, ускладнюючи міжнародну торгівлю та фінансові транзакції. Довіра інвесторів до економічних перспектив Росії зменшилася, що спричинило масовий відтік капіталу та фінансові турбулентності.

Курс рубля до долара різко впав на тлі панічних продажів. 28 лютого 2022 року обмінний курс досяг історичного мінімуму близько 120 рублів за долар, знецінившись більш ніж на 30% порівняно з доконфліктним рівнем. Для стабілізації фінансових ринків російський уряд і центральний банк вжили агресивних заходів, включаючи підвищення базової процентної ставки до 20%, введення контролю за рухом капіталу та обов'язкові «рублеві розрахунки» за закупівлю газу в Європі. Ці заходи поступово стабілізували рубль: обмінний курс відновився приблизно до 70 рублів за долар до червня 2022 року і навіть зріс до 60 рублів за долар пізніше. Однак тривалий конфлікт і поглиблення санкцій підтримували високу волатильність курсу рубля. У 2024 році відновлення санкцій та ескалація напруженості призвели до того, що рубль знову впав: у листопаді обмінний курс перевищив 110 рублів за долар, що стало новим мінімумом з березня 2022 року.

3. Аналіз факторів, що впливають на обмінний курс російського рубля до американського долара

3.1 Економічні Фактори

3.1.1 Економічні умови в Росії

Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) Росії є основоположним фактором, що впливає на курс рубля. Коли економіка Росії сильна, прибутковість внутрішніх корпорацій поліпшується, можливості працевлаштування збільшуються, а доходи домогосподарств зростають, залучаючи в країну більше іноземних інвестицій. Іноземним інвесторам необхідно купувати рублі для інвестування, тим самим збільшуючи попит на рубль і стимулюючи його подорожчання. Наприклад, у період з 2000 по 2008 рік Росія виграла від зростання світових цін на енергоносії, збереження високих темпів зростання ВВП, а обмінний курс рубля до долара демонстрував стійку тенденцію до зростання. І навпаки, коли економічне зростання Росії слабшає, наприклад, під час світової фінансової кризи 2008 року або під західними санкціями, економічне зростання сповільнюється або навіть скорочується, прибутки корпорацій знижуються, іноземні інвестиції зменшуються, а інвестори продають активи, номіновані в рублях, що призводить до збільшення пропозиції та зниження попиту на рубль і чинить знижувальний тиск на обмінний курс.

Інфляція має прямий і значний вплив на курс рубля. Висока інфляція підриває внутрішню купівельну спроможність рубля, а це означає, що за ту саму кількість рублів можна купити менше товарів і послуг. На міжнародних ринках інвестори очікують, що вартість рубля продовжить знижуватися, знижуючи попит на валюту. Крім того, висока інфляція послаблює цінову конкурентоспроможність російського експорту, оскільки відносна ціна експортованих товарів зростає, що потенційно зменшує обсяги експорту та валютну виручку, що ще більше посилює знецінення рубля. Наприклад, під час рублевої кризи 2014–2015 років рівень внутрішньої інфляції в Росії різко зріс, перевищивши 16%, а курс рубля до долара різко впав. І навпаки, коли Росія ефективно контролює інфляцію і підтримує цінову стабільність, рубль стає більш привабливим, допомагаючи стабілізувати курс.

Рівень безробіття є ще одним ключовим економічним показником, що впливає на курс рубля. Високий рівень безробіття відображає незадіяні ресурси та недостатню економічну життєздатність у Росії, підриваючи довіру інвесторів та скорочуючи приплив іноземного капіталу. Крім того, високий рівень безробіття може послабити споживання домогосподарств та імпульс економічного зростання, що ще більше зменшить попит на рубль та його вартість. Коли безробіття низьке, це сигналізує про здорову економіку з повною зайнятістю на ринку праці, залучення іноземних інвестицій і зміцнення довіри до рубля, тим самим підтримуючи обмінний курс. Наприклад, в періоди сильних економічних показників в Росії рівень безробіття був відносно низьким, а курс рубля залишався стабільним.

3.1.2 Умови економіки США

Як найбільша економіка світу, економічні дані США відіграють вирішальну роль у міцності долара і, відповідно, обмінного курсу рубля до долара. Коли економіка США є сильною - відзначена високим зростанням ВВП, позитивними даними зайнятості та зростанням довіри споживачів - попит на долар зростає. Інвестори більш схильні розподіляти капітал на ринки США та активи, вимірювані в доларах, що призводить до зростання долара. У таких випадках обмінний курс рубля до долара зазвичай стикається з тиском депреціації, оскільки вартість рубля втрачає свою силу в порівнянні з доларом. Наприклад, під час періодів потужного економічного відновлення США, коли безробіття зменшується та зростають корпоративні прибутки, індекс долара, як правило, зміцнюється, і обмінний курс рубля до долара відповідно зменшується.

Грошово-кредитна політика США є ще одним важливим фактором, що впливає на курс долара і рубля до долара. Рішення Федеральної резервної системи щодо процентних ставок безпосередньо впливають на вартість долара. Коли ФРС підвищує відсоткові ставки, прибутковість долара зростає, залучаючи глобальних інвесторів для розміщення капіталу в американські активи, підвищуючи попит на долар і стимулюючи його подорожчання. І навпаки, коли ФРС знижує ставки, привабливість долара зменшується, і інвестори можуть шукати більш прибуткові альтернативи, що призведе до знецінення долара. Наприклад, після світової фінансової кризи 2008 року ФРС провела кілька раундів кількісного пом'якшення, різко знизивши процентні ставки і послаблюючи долар. У період з 2015 по 2018 рік, коли ФРС поступово підвищувала ставки, долар зміцнювався, і обмінний курс рубля до долара відповідно коливався. Крім того, програми викупу активів ФРС та прогнозні рекомендації щодо грошово-кредитної політики впливають на очікування ринку та довіру до долара, що ще більше впливає на обмінний курс рубля до долара.

3.1.3 Фактори енергетичного ринку

Коливання світових цін на сиру нафту критично впливають на російську економіку та обмінний курс рубля. Як великий світовий експортер нафти, російська економіка значною мірою залежить від експорту нафти та газу, який є основним джерелом валютних надходжень та ключовою опорою економічного зростання та платіжного балансу. При зростанні цін на нафту доходи Росії від експорту нафти значно збільшуються, що покращує її платіжний баланс і зміцнює економічні позиції. Вища валютна виручка дає більше коштів для розвитку внутрішньої економіки та погашення зовнішнього боргу, а також збільшує попит на рубль, оскільки експортери нафти конвертують частину своїх доларових доходів у рублі для внутрішніх операцій, що сприяє зростанню рубля. Наприклад, у період з 2003 по 2008 рік світові ціни на нафту неухильно зростали приблизно з 30 до 140 доларів за барель, що значно підвищило економічну міць Росії та призвело до стійкого зміцнення рубля.

І навпаки, коли ціни на нафту падають, доходи Росії від експорту нафти різко знижуються, створюючи величезний тиск на економіку. Зниження валютних надходжень може призвести до дисбалансу платіжного балансу, послаблення спроможності погашення зовнішнього боргу та зниження довіри ринку до російської економіки. У той же час зниження доходів експортерів нафти знижує попит на рубль, збільшуючи його пропозицію щодо попиту і викликаючи знецінення. Наприклад, у період з 2014 по 2016 рік ціни на нафту впали приблизно з 110 до 30 доларів за барель, що занурило російську економіку в кризу і призвело до різкого знецінення курсу рубля до долара, перевищивши 150% до кінця 2014 року. Крім того, волатильність цін на нафту впливає на бюджетні надходження Росії, оскільки державний бюджет значною мірою залежить від податків на експорт нафти. Падіння цін на нафту знижує доходи бюджету, змушуючи уряд вживати таких заходів, як друк грошей або скорочення витрат, що може ще більше негативно вплинути на курс рубля.

3.2 Політичні Фактори

3.2.1 Геополітичні відносини

Напруга між Росією та західними країнами, зокрема США, має глибокий вплив на обмінний курс рубля. З моменту кризи на Криму 2014 року відносини між Росією та західними країнами, включаючи США та ЄС, погіршилися, що призвело до кількох хвиль економічних санкцій, спрямованих на фінансові, енергетичні та оборонні сектори Росії. Фінансові санкції обмежують доступ російських установ до міжнародних ринків, ускладнюючи для російських підприємств та уряду отримання фінансування за кордоном та різко підвищуючи витрати на позики. Міжнародні інвестори сприймають вищі ризики в Росії, що призводить до втечі капіталу, стягнення внутрішньої ліквідності та сильного тиску на обмінний курс рубля.

В енергетичному секторі санкції спрямовані на обмеження експорту енергоносіїв з Росії, зменшуючи її валютну виручку. Оскільки експорт енергоносіїв є основою російської економіки, санкції перешкоджають продажам на міжнародних ринках, створюючи проблеми для експорту нафти та газу та ще більше послаблюючи економічну міць та платіжний баланс Росії, що негативно впливає на рубль. Наприклад, санкції обмежують доступ російських енергетичних компаній до передових технологій та обладнання, погіршуючи ефективність виробництва та транспортування та знижуючи експортну конкурентоспроможність. Крім того, геополітична напруженість впливає на ринкові очікування щодо економічних перспектив Росії, підриваючи довіру інвесторів і скорочуючи інвестиції в активи, номіновані в рублях, посилюючи волатильність обмінного курсу. Поки зберігається геополітична напруженість у відносинах Росії із Заходом і залишаються в силі санкції, курс рубля продовжуватиме стикатися з нестабільністю.

3.2.2 Внутрішня політична стабільність Росії

Стабільність внутрішньої політики Росії - ключовий фактор, що впливає на довіру інвесторів та обмінний курс рубля. Політична стабільність створює сприятливе середовище для економічного розвитку та зміцнює довіру інвесторів до економіки Росії. Коли внутрішня політика стабільна, уряд може розробляти та впроваджувати послідовні економічні політики, забезпечуючи нормальну діяльність бізнесу та стабільний інвестиційний клімат. Це привертає іноземних інвесторів на ринок Росії, збільшуючи попит на активи, виражені в рублях, та підтримуючи обмінний курс. Наприклад, під час періодів відносної політичної стабільності в Росії прямі іноземні інвестиції стали поступово надходити, приводячи до економічного зростання та стабілізації рубля.

Навпаки, внутрішня політична нестабільність, така як політичні турбуленції або невизначеність політики, підвищує стурбованість інвесторів щодо економічних перспектив Росії. Інвестори можуть зменшити або вивести інвестиції, зменшуючи попит на рублеві активи та збільшуючи подання, що призводить до волатильності курсу обміну та депреціації. Політична нестабільність також може утруднити ухвалення урядових рішень та реалізацію політики, порушуючи економічний розвиток та подальше ослаблення вартості рубля. Наприклад, під час політично напружених періодів довіра ринку до економіки Росії була підірвана, що часто призводить до значних коливань курсу рубля до долара. Тому збереження внутрішньої політичної стабільності має вирішальне значення для збереження стабільності рубля та сприяння здоровому економічному зростанню в Росії.

3.3 Фактори ринкового попиту та пропозиції

3.3.1 Динаміка ринку зовнішньої валютної біржі

Зміни в обсязі подання та попиту на рублі та долари на у ринку іноземної валюти є основними чинниками коливань обмінного курсу рубля до долара. Коли попит на рубль зростає, наприклад, коли іноземні інвестори придбають російські активи (акції, облігації або прямі інвестиції) або коли збільшується російський експорт, що вимагає від експортерів конвертації іноземних валютних доходів в рублі, попит на рубль перевищує подання, що призводить до його зростання та підвищення обмінного курсу рубля до долара. Наприклад, коли економіка Росії виступає добре, а її інвестиційний клімат привертає іноземних інвесторів, приплив капіталу збільшує попит на рубль, зміцнюючи обмінний курс.

І навпаки, коли попит на рубль падає, а пропозиція зростає, рубль стикається з девальваційним тиском. Наприклад, якщо російський імпорт різко зросте, підприємствам потрібно більше доларів для закупівлі іноземних товарів, що змусить їх продавати рублі за долари на валютному ринку. Аналогічно, якщо іноземні інвестори залишають російський ринок і продають активи, номіновані в рублях, за долари, пропозиція рубля зростає, а попит знижується, що призводить до падіння курсу рубля до долара. Крім того, волатильність світового фінансового ринку та зміни настроїв інвесторів можуть вплинути на баланс попиту та пропозиції на рублі та долари. Наприклад, у періоди глобальної економічної нестабільності або турбулентності на фінансових ринках інвестори часто шукають активи-притулки, знижуючи попит на валюти ринків, що розвиваються, такі як рубль, і збільшуючи попит на долар, що призводить до коливань обмінного курсу рубля до долара.

3.3.2 Очікування інвесторів

Очікування інвесторів щодо економічного прогнозу Росії та обмінного курсу рубля значно впливають на ринкові операції. Якщо інвестори очікують сильної економічної діяльності, контрольованої інфляції та політичної стабільності в Росії, вони сприймають рублеві активи як надають вищі доходи з меншим ризиком, збільшуючи інвестиції в такі активи. Цей позитивний прогноз збільшує попит на рубль, стимулюючи його зростання. Наприклад, коли російський уряд впроваджує політику сприяння зростанню - таку як економічну реструктуризацію або поліпшення бізнес-середовища - довіра інвесторів зростає, що призводить до більших інвестицій в рублеві активи та міцнішого обмінного курсу.

І навпаки, якщо інвестори песимістично налаштовані щодо російської економіки, очікуючи уповільнення зростання, зростання інфляції, політичної нестабільності або підвищених геополітичних ризиків, вони можуть скоротити або позбутися активів, номінованих у рублях. Ці негативні настрої знижують попит на рубль і збільшують пропозицію, викликаючи знецінення. Наприклад, у періоди міжнародної напруженості, наприклад, коли Росія стикається із зовнішніми санкціями, занепокоєння інвесторів економікою провокує розпродажі рублевих активів, що призводить до різкого зниження курсу рубля до долара. Очікування інвесторів також формуються під впливом повідомлень у ЗМІ, експертного аналізу та рейтингів міжнародних агентств, які впливають на сприйняття російської економіки та рубля, спрямовуючи інвестиційні рішення та поведінку ринку і, зрештою, впливаючи на обмінний курс рубля до долара.

4. Вплив коливань обмінного курсу рубля до долара на російську економіку

4.1 Вплив на міжнародну торгівлю

4.1.1 Сектор експорту

Для російських експортних підприємств знецінення рубля значно підвищило їх цінову конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Візьмемо для прикладу російський експорт енергоносіїв, нафта і природний газ є її основними експортними товарами, які в основному оцінюються в доларах США. Коли рубль знецінюється по відношенню до долара, доларова виручка від того ж обсягу експорту нафти або газу перетворюється в більшу кількість рублів. Це дозволяє російським енергетичним компаніям продавати свою продукцію за більш привабливими цінами на міжнародному рівні, тим самим залучаючи більше покупців. Так, під час різкого зниження курсу рубля у 2014–2015 роках, коли обсяги експорту російської нафти суттєво не зросли, експортна виручка в рублевому еквіваленті помітно зросла. Це було пов'язано з тим, що знецінення рубля зробило російську нафту відносно дешевшою порівняно з нафтою інших виробників, що спонукало деякі європейські країни, які раніше віддавали перевагу близькосхідній нафті, збільшити імпорт з Росії.

Поза енергетичним сектором інші російські експортні галузі, такі як метали та сільськогосподарська продукція, також скористалися депреціацією рубля. У секторі металів Росія є великим світовим виробником та експортером. Після депреціації рубля її металопродукція стала дешевшою на міжнародних ринках, що дозволило їм конкурувати за менші кошти та розширювати частку ринку. Щодо сільськогосподарських експортів, падіння рубля знизило експортні ціни, покращивши відношення вартості до продуктивності російської сільськогосподарської продукції на світових ринках та сприяючи розширенню зовнішніх ринків. Наприклад, експорт пшениці з Росії помітно зросло під час депреціації рубля, задовольняючи міжнародний попит на зерно та генеруючи більші прибутки для внутрішніх сільськогосподарських підприємств.

Однак депреціація рубля також створювала потенційні виклики для російських експортерів. З одного боку, зростаюча вартість імпортованих сировинних матеріалів та компонентів для експортоорієнтованих компаній може стиснути маржі прибутку. Наприклад, деякі російські виробничі експортери покладаються на імпортовані ключові компоненти та високотехнологічне обладнання. Депреціація рубля різко збільшила вартість цих імпортованих товарів, змушуючи компанії збільшувати витрати на виробництво та, таким чином, зменшувати прибутковість. З іншого боку, депреціація рубля може спровокувати торговельні заходи захисту від партнерських країн. Оскільки російські експортні товари стали більш конкурентоспроможними за ціною, вони можуть нарушити галузі промисловості в партнерських країнах, викликаючи їх введення антидемпінгових або антисубсидійних заходів для обмеження російських імпортних товарів. Це може загрожувати довгостроковому розвитку російських експортерів.

4.1.2 Сектор імпорту

Депреціація рубля значно збільшила вартість імпортованих товарів для Росії. Оскільки більшість імпорту цінується в іноземних валютах, таких як долар США, слабший рубль означав, що російські підприємства та споживачі повинні платити більше рублів за ту саму кількість імпортованих товарів. Наприклад, багато російських виробничих фірм розраховують на імпортоване високотехнологічне обладнання, компоненти та високотехнологічну продукцію. Після депреціації рубля витрати на імпорт значно зросли, збільшуючи операційний тиск. Деякі малі та середні підприємства (МСП) можуть зменшити імпорт або навіть стати передзакриттєвими через недосяжні витрати.

З точки зору структури імпорту, знецінення рубля викликало коригування структури імпорту Росії. Вплив був відносно меншим для товарів першої необхідності та критично важливих виробничих матеріалів, оскільки попит на ці товари, необхідні для підтримки повсякденного життя та промислової діяльності, залишався нееластичним, незважаючи на зростання цін. Наприклад, імпорт продовольства, ліків та інших предметів першої необхідності залишався відносно стабільним під час знецінення рубля для задоволення основних внутрішніх потреб. На противагу цьому, споживчі товари не першої необхідності та предмети розкоші зазнали значного зниження обсягів імпорту через підвищення цін та зниження купівельної спроможності. Крім того, знецінення рубля спонукало вітчизняні фірми більше інвестувати в імпортозаміщення, стимулюючи місцеві НДДКР і виробництво, щоб зменшити залежність від іноземних товарів. Наприклад, в автомобільному секторі російські виробники посилили зусилля з локалізації виробництва, підвищуючи частку внутрішнього вмісту і знижуючи попит на імпортні транспортні засоби, тим самим змінюючи структуру імпорту.

4.2 Вплив на внутрішню інфляцію

Знецінення рубля було ключовим фактором зростання внутрішніх цін і інфляції в Росії. Оскільки рубль втрачав позиції відносно долара, ціни на імпортовані товари в рублевому вираженні стрімко зростали. Беручи до уваги залежність Росії від імпорту в багатьох секторах, таких як харчування, енергія та сировина для високотехнологічного виробництва, вищі ціни на імпорт безпосередньо впливали на ринки споживчих товарів, збільшуючи витрати для домогосподарств. Наприклад, імпортні фрукти, м'ясо та енергетичні продукти, такі як нафта та газ, стали значно дорожчими після знецінення рубля, безпосередньо збільшуючи витрати на проживання.

Зростання цін на імпорт також пропагує через ланцюжки поставок, підштовхуючи вгору ціни на супутні вітчизняні товари. Наприклад, в обробній промисловості більш високі витрати на імпортну сировину і комплектуючі змушували фірми підвищувати ціни на продукцію для підтримки прибутку. Потім ці підвищення перейшли до кінцевих споживачів, що призвело до зростання загального рівня цін. Крім того, знецінення рубля посилило інфляційні очікування серед споживачів, які можуть превентивно придбати товари, що посилило дисбаланс між попитом і пропозицією та ще більше підживлювало зростання цін. Під час рублевої кризи 2014–2015 років рівень інфляції в Росії підскочив до 15,8% у 2015 році, що різко збільшило вартість життя та дестабілізувало економіку. Для боротьби з інфляцією Центральний банк Росії зазвичай проводив жорстку грошово-кредитну політику, таку як підвищення процентних ставок, хоча це також могло сповільнити економічне зростання.

4.3 Вплив на фінансові ринки

Коливання курсу рубля мали багатогранний вплив на фондовий ринок Росії. Коли рубль знецінився, орієнтовані на експорт фірми побачили, що їхні міжнародні доходи перетворилися на більше рублів, що підвищило очікування прибутку та підняло ціни на акції. Наприклад, російські енергетичні компанії часто насолоджувалися зростанням цін на акції під час падіння рубля, оскільки експортна виручка та прибуток зростали. І навпаки, фірми, які покладалися на імпортні матеріали, зіткнулися з вищими витратами та нижчим прибутком, що призвело до скорочення запасів. Крім того, волатильність рубля посилила занепокоєння інвесторів щодо економічних перспектив Росії, знизивши апетит до ризику та спровокувавши відтік капіталу з акцій. Наприклад, після російсько-українського конфлікту 2022 року падіння рубля збіглося з різким падінням індексу MOEX, коли багато акцій впали в ціні вдвічі, а інвестори зазнали великих збитків.

На ринку облігацій депреціація рубля створила тиск. З одного боку, слабший рубль знизив реальні валові доходи від облігацій, зменшуючи доходи для інвесторів і поглиблюючи привабливість облігацій, що призвело до падіння цін. Наприклад, облігації російського уряду, що виражені в рублях, мали знижені реальні доходи під час депреціації, що змусило інвесторів продавати їх і знижувати ціни. З іншого боку, депреціація збільшила витрати на обслуговування боргу для емітентів, особливо для іноземного доларового боргу, підвищуючи ризики неплатоспроможності та підірвуючи стабільність ринку. Наприклад, російські компанії з облігаціями в доларах стикалися з вищими витратами на виплату боргу в рублях, що намагало фінансовий стан і налякало власників облігацій.

Волатильність рубля також поставила під сумнів банківську систему Росії. Знецінення може погіршити якість активів, оскільки корпоративні позичальники, зокрема ті, які покладаються на імпорт або мають зобов'язання в іноземній валюті, стикалися зі слабшою спроможністю повернення платежу, що підвищувало відсоток непрацюючих позик. Крім того, витрати на фінансування банків зросли, оскільки їм потрібно було більше рублів, щоб задовольнити потреби в іноземній валюті, стискуючи рентабельність та ліквідність. У відповідь банки можуть затягнути кредитну політику, зменшуючи кредитування та подальше ускладнення фінансування підприємств та економічного зростання. Наприклад, під час кризи рубля 2014–2015 років багато російських банків побачили стрімке зростання показників поганих позик та обмеження кредитування, що пригнічувало економічну діяльність.

5. Вплив коливань обмінного курсу рубля до долара на глобальну економіку

5.1 Вплив на глобальний торговельний ландшафт

Росія займає ключове положення на світовому ринку енергоресурсів як найбільший експортер природного газу і один з головних експортерів нафти. Коливання обмінного курсу рубля до долара мають прямий і значний вплив на глобальні ціни на енергоресурси. Коли рубль депреціює, вартість експорту енергоресурсів Росії, виражена в рублях, відносно зменшується. Це підвищує конкурентоспроможність цін на російську енергію на світовому ринку, потенційно збільшуючи обсяги експорту. Зі зростанням світового постачання енергоресурсів ціни на них можуть зазнати тиску знизу. Наприклад, під час різкого знецінення рубля в 2014–2015 роках експорт нафти Росії збільшився, і міжнародні ціни на нафту стрімко впали з близько 110 доларів за барель до менше 50 доларів за барель наприкінці 2015 року. Це не лише вплинуло на витрати країн-споживачів на енергоресурси, але й мало глибокі наслідки для балансу між пропозицією та попитом і тенденцій цін на світовому ринку енергоресурсів.

Навпаки, коли рубль зростає в ціні, відносна ціна на російські енергетичні експортні товари зростає, що потенційно знижує обсяги експорту та затягує глобальний енергетичний попит, тим самим підвищуючи ціни на енергію. Такі коливання цін на енергію подальше впливають на виробничі витрати та ціни на продукцію в інших галузях по всьому світу. Наприклад, зростання цін на енергію підвищує витрати на транспортування, збільшуючи виробничі витрати в сферах виробництва, сільського господарства та інших секторах, що в свою чергу підвищує ціни на продукцію. Навпаки, падіння цін на енергію знижує витрати для пов'язаних галузей, допомагаючи підприємствам знизити ціни на продукцію та підвищити ринкову конкурентоспроможність.

Коливання курсу рубля також суттєво впливають на світовий торговельний ландшафт. Для торговельних партнерів Росії слабший рубль робить російські експортні товари більш конкурентоспроможними за ціною на міжнародних ринках. Візьмемо, наприклад, європейські країни: як великий постачальник енергоносіїв до Європи, знецінений рубль Росії зменшує витрати Європи на імпорт енергоносіїв, певною мірою збільшуючи її залежність від російських енергоносіїв. Тим часом інші російські експортні товари, такі як метали та сільськогосподарська продукція, отримують цінову перевагу на світових ринках через знецінення рубля, потенційно витісняючи частки ринку аналогічних товарів з інших країн та змінюючи глобальні торговельні структури. Наприклад, у періоди знецінення рубля російський експорт пшениці отримав більшу частку ринку на міжнародному рівні завдяки своїй ціновій перевазі, що створювало проблеми для традиційних експортерів пшениці, таких як США та Канада.

Проте депреціація рубля також підвищує вартість імпорту для Росії, що може призвести до зменшення імпорту певних товарів. Для країн, експортуючих до Росії, це може означати зниження часток ринку. Крім того, волатильність рубля збільшує невизначеність та ризик в міжнародній торгівлі, роблячи торговельних партнерів більш обережними при укладанні контрактів, що потенційно може вплинути на обсяг та частоту торгівлі. Наприклад, деякі підприємства можуть зменшити торгівлю з Росією або додати більше умов до контрактів для забезпечення себе від валютних ризиків, утруднюючи плавний потік міжнародної торгівлі до певної міри.

5.2 Вплив на стабільність глобального фінансового ринку

Флуктуації обмінного курсу рубля до долара можуть спровокувати ланцюжкові реакції на глобальних фінансових ринках. Коли рубль демонструє різку волатильність, спочатку це впливає на довіру інвесторів до фінансових ринків Росії. Стурбованість щодо зниження вартості активів може призвести до того, що інвестори зменшать або виведуть інвестиції з Росії. Такі масштабні відтоки капіталу можуть напружити ліквідність на російських фінансових ринках, що призводить до різкого падіння цін на акції, облігації та інші фінансові активи. Наприклад, після початку конфлікту Росія-Україна в 2022 році, обвал рубля призвів до стрімкого падіння індексу Московської біржі (MOEX), де багато акцій втратили половину вартості, тоді як на ринку облігацій спостерігалися падіння цін та зростання ризиків неплатоспроможності.

Потрясіння на фінансових ринках Росії також можуть перекинутися на інші країни через глобальні фінансові зв'язки. З одного боку, російські фінансові установи мають широкі зв'язки з міжнародними колегами, і волатильність рубля може спричинити фінансові труднощі для російських компаній, що вплине на якість активів і прибутковість їхніх глобальних партнерів. Наприклад, міжнародні банки зі значними кредитними ризиками або інвестиціями в Росію можуть зіткнутися з більш високими ризиками дефолту та девальвацією активів через знецінення рубля, що вплине на їхній фінансовий стан. З іншого боку, схильність інвесторів до ризику може змінитися через волатильність рубля. На тлі зростаючої невизначеності інвестори часто стікаються до більш безпечних активів, таких як долар США або золото, що викликає відтік капіталу з ринків, що розвиваються, та інших ризикових активів, а також приплив коштів в доларові активи та золото. Це може призвести до коригування глобальних потоків капіталу та цін на активи. Наприклад, коливання рубля можуть послабити валюти ринків, що розвиваються, по відношенню до долара, в той час як ринки акцій і облігацій в цих регіонах знаходяться під тиском, що збільшує загальну волатильність фінансового ринку.

Рух курсу рубля впливає і на інші валюти. Оскільки долар США є основною світовою резервною та торговою валютою, зміни курсу рубля до долара безпосередньо впливають на динаміку попиту та пропозиції долара та очікування ринку, тим самим впливаючи на обмінні курси між доларом та іншими валютами. Коли рубль знецінюється, попит на долар може зрости, що призведе до подорожчання долара та знецінення інших валют по відношенню до долара. Наприклад, під час різких падінь рубля такі валюти, як євро та ієна, часто слабшають по відношенню до долара. Одночасно волатильність рубля може перекинутися на інші валюти ринків, що розвиваються. З огляду на схожість економічних структур і характеристик фінансових ринків між країнами, що розвиваються, коливання рубля можуть викликати більш широке занепокоєння, змушуючи інші валюти ринків, що формуються, знецінюватися. Наприклад, під час рублевої кризи 2014–2015 років такі валюти, як бразильський реал і південноафриканський ранд, також зазнали значного падіння. Таке валютне зараження може ще більше дестабілізувати світові фінансові ринки та підвищити ризики в міжнародній фінансовій системі.

6. Заходи російської політики щодо вирішення коливань обмінного курсу рубля та їх ефективність оцінювання

6.1 Монетарні заходи з політики

Національний банк Росії (ЦБР) використовував коригування відсоткових ставок як ключовий інструмент грошової політики для управління коливаннями обмінного курсу рубля. Під час кризи рубля 2014-2015 років ЦБР впроваджував агресивні підвищення ставок для стримування швидкого знецінення. У грудні 2014 року він підвищив базову ставку з 10,5% до 17%, спрямовуючись на збільшення доходності рублевих активів, привернення інвесторів та зменшення виведення капіталу. Хоча це тимчасово стабілізувало рубль, збільшивши його привабливість, високі процентні ставки також підвищили витрати на позику для підприємств, пригнічуючи інвестиції та споживання, тим самим гальмуючи економічний зріст. Багато підприємств стикалися з операційними труднощами через непосильні витрати на фінансування.

При втручаннях на ринку обміну валют ЦБР купував або продавав іноземні резерви для регулювання пропозиції та попиту на рубль. Наприклад, під час початкової фази конфлікту між Росією та Україною в 2022 році, коли рубль стрімко впав, ЦБР використовував значні резерви для підтримки валюти. Однак такі заходи мають обмеження: 1) Іноземні резерви є скінченними, а надмірне їх вичерпання може загрожувати фінансовій безпеці та міжнародній платіжній здатності; 2) Ефективність втручання може бути підірвана ринковим настроєм - якщо довіра до рубля залишається слабкою, навіть великі втручання можуть не вдалося змінити тенденції до депреціації.

6.2 Фіскальні заходи з політики

Російський уряд використовував фіскальні корекції для стабілізації рубля. На витратній стороні він перекалібровує бюджети відповідно до економічних умов, наприклад, зменшуючи неважливі витрати під час інфляційних періодів для стримування попиту та зменшення тиску на обмінний курс. Одночасно він надає перевагу інвестиціям в стратегічні сектори, такі як енергетика, для підвищення експортної потужності та заробітку іноземної валюти.

Податкові політики були налаштовані таким чином, щоб впливати на економічну поведінку: експортери отримують податкові пільги для збільшення іноземних доходів та попиту на рубль, тоді як імпортери стикаються з вищими митами для зменшення виведення іноземної валюти. Коригування капіталовижеребкових та корпоративних податків спрямовані на привертання іноземних інвестицій. Хоча ці заходи забезпечили певну стабільність обмінного курсу, вони потребують уважного балансування для уникнення негативних фінансових або зростових наслідків.

6.3 Інші заходи політики

Контроль за капіталом є однією з важливих заходів Росії у відповідь на коливання обмінного курсу рубля. Зіштовхуючись з важкими кризами обмінного курсу та тиском на виведення капіталу, Росія вживає заходи контролю за капіталом для обмеження вільного потоку капіталу. Наприклад, після вибуху конфлікту між Росією та Україною у 2022 році, Росія впровадила ряд заходів контролю за капіталом, включаючи обмеження суми, яку мешканці могли вивести з іноземних валютних банківських рахунків у доларах США, обмеження іноземних клієнтів на виведення певних іноземних валют та заборону іноземним інвесторам продавати російські цінні папери. Ці заходи ефективно зменшили виведення капіталу, стабілізували внутрішній фінансовий ринок та відіграли ключову роль у стабілізації обмінного курсу рубля. Однак заходи контролю за капіталом також можуть мати певний негативний вплив на міжнародний образ Росії та зовнішні економічні відносини, обмежуючи ринкову конкуренцію та оптимальне розподіл ресурсів.

Коригування торговельної політики також є для Росії важливим засобом стабілізації курсу рубля. Росія коригує торговельну політику, таку як підвищення імпортних тарифів на певні товари, обмеження обсягів імпорту та заохочення експорту, щоб покращити торговельний баланс та стабілізувати обмінний курс рубля. Наприклад, Росія підвищила імпортні тарифи на деякі споживчі товари, що не є товарами першої необхідності, знизила попит на імпорт і знизила валютні витрати; Водночас він посилив підтримку експорту вигідних товарів, таких як енергоносії та сільськогосподарська продукція, збільшив експортну виручку та накопичив золотовалютні резерви, тим самим посиливши підтримку курсу рубля. Крім того, Росія активно сприяє торговельному співробітництву з іншими країнами, розширює ринки торгівлі, знижує залежність від єдиного ринку, мінімізує торговельні ризики, стабілізує курс рубля. Ці коригування торговельної політики допомагають покращити торговельний баланс Росії та певною мірою стабілізувати обмінний курс рубля, але вони також можуть спровокувати контрзаходи з боку торговельних партнерів, що вплине на зовнішню торгівлю Росії.

7. Прогноз майбутнього обмінного курсу російського рубля проти долара США

7.1 Прогноз на основі поточної економічної ситуації

У короткостроковій перспективі обмінний курс російського рубля по відношенню до долара США продовжуватиме бути під впливом кількох переплетених факторів, показуючи відносно складний тенденцію коливань.

Що стосується економічних даних, то нещодавнє економічне зростання Росії перебуває під певним тиском. Хоча Росія, як і раніше, займає важливу позицію в експорті енергоносіїв, тривалий вплив західних санкцій створив численні обмеження та виклики для її експорту енергоносіїв, що вплинуло на стабільність експортних надходжень. Наприклад, санкції призвели до того, що російські енергетичні компанії зіткнулися з труднощами в транспортуванні та фінансуванні, а деякі європейські замовники скоротили імпорт російських енергоносіїв. Разом з тим, розвиток вітчизняних неенергетичних галузей залишається відносно відстаючим, а структурні перебудови економіки поки що не досягли значних результатів, обмежуючи загальний імпульс економічного зростання Росії. Якщо економічні дані не покажуть явного поліпшення в короткостроковій перспективі, це чинитиме знижувальний тиск на курс рубля.

З точки зору енергетичного ринку, тренд світових цін на сиру нафту є ключовим фактором, що впливає на курс рубля. В даний час структура пропозиції на світовому ринку сирої нафти складна, і такі фактори, як геополітичні конфлікти, виробнича політика основних нафтовидобувних країн і темпи відновлення світової економіки впливають на коливання цін на нафту. Якщо світові ціни на сиру нафту залишаться на відносно високому рівні, доходи Росії від експорту енергоносіїв будуть забезпечені, що забезпечить потужну підтримку обмінного курсу рубля. Так, якщо геополітична напруженість на Близькому Сході призведе до скорочення пропозиції нафти, що призведе до зростання цін на нафту, доходи Росії від експорту нафти зростуть, що сприятиме стабілізації курсу рубля. Однак, якщо ціни на нафту впадуть через такі фактори, як уповільнення глобального економічного зростання та прискорення освоєння нових джерел енергії, економіка Росії зіткнеться зі значним тиском, і курс рубля може відповідно знизитися.

Щодо грошової політики, рішення Центрального банку Росії безпосередньо впливають на обмінний курс рубля. Щоб стримати інфляцію та стабілізувати обмінний курс, Російський центральний банк наразі веде високоінтересну політику. Якщо центральний банк продовжує свій поточний курс грошової політики у майбутньому, високі процентні ставки залучатимуть деякі зарубіжні капітальні вливи, збільшуючи попит на рубль, тим самим підтримуючи обмінний курс рубля. Однак високі процентні ставки можуть також стримувати внутрішній економічний зріст до певної міри, потенційно впливаючи на корпоративні інвестиції та витрати споживачів. З іншого боку, якщо центральний банк знизить процентні ставки для стимулювання економічного зростання, привабливість рубля зменшиться, що може призвести до відтоку капіталу та збільшити тиск на депреціацію рубля.

З урахуванням вищезазначених факторів, в краткостроковому періоді, якщо міжнародні ціни на нафту залишаться стабільними або зростатимуть, а Російський центральний банк буде зберігати поточну грошову політику, очікується, що обмінний курс рубля до долара залишиться відносно стабільним близько поточних рівнів, з діапазоном коливань приблизно від 95 до 105 рублів за долар. Однак, якщо економічні дані продовжують погіршуватися, ціни на енергію падають або відбуваються значні корекції в грошовій політиці, обмінний курс рубля до долара може зазнати депреціаційного тиску, з можливістю перевищення 110 рублів за долар.

7.2 Перспективи на довгостроковий період з урахуванням структурних факторів

У довгостроковій перспективі тенденція обмінного курсу рубля до долара в значній мірі залежатиме від успіху структурних змін в російській економіці та змін у міжнародному політичному та економічному ландшафті.

Росія давно зосереджується на диверсифікації своєї економічної структури, зменшенні залежності від експорту енергоресурсів та зміцненні розвитку неенергетичних галузей. Якщо Росії вдасться успішно здійснити економічну трансформацію в довгостроковій перспективі, розвиваючи та розширюючи виробництво, послуги, технологічну інноваційну сферу та інші сектори, це зміцнить економічну стабільність та опірність до ризиків, надаючи міцний економічний фундамент для обмінного курсу рубля. Наприклад, якщо Росія збільшить інвестиції в технологічну інноваційну сферу та розвине міжнародно конкурентоспроможні технологічні компанії, вона підвищить додану вартість експортних продуктів, збільшить валютні надходження та підсилить вартість рубля. Додатково, оптимізація економічної структури приверне більше іноземних прямих інвестицій, сприятиме припливу капіталу, зміцнить довіру ринку до рубля та забезпечить довгострокову стабільність та зростання обмінного курсу рубля.

Однак економічна структурна адаптація - довгостроковий та важкий процес з багатьма викликами. Росії потрібно збільшити інвестиції в технологічну інноваційність, виховання талантів, будівництво інфраструктури та поліпшення бізнес-середовища для підвищення корпоративної конкурентоспроможності. У той же час вона повинна вирішити перешкоди, що створюють зовнішні санкції для економічних структурних адаптацій, такі як обмеження доступу російських компаній до передових технологій та обладнання, що впливає на розвиток неенергетичних галузей. Якщо економічні структурні адаптації прогресують повільно, а Росія залишається високо залежною від експорту енергії, обмінний курс рубля продовжить піддачися впливу коливань енергетичного ринку, ускладнюючи довгострокове стабільне зростання.

Зміни в міжнародному політичному та економічному ландшафті також матимуть глибокий вплив на курс рубля. З розвитком глобальної багатополярності міжнародна валютна система може зазнати трансформації, надавши Росії можливості для підвищення міжнародного статусу рубля. Росія може зміцнити грошово-кредитне співробітництво з іншими країнами, що розвиваються, сприяти розрахункам у місцевій валюті, зменшити залежність від долара США та mitiGate.io вплив коливань курсу долара на рубль. Наприклад, якщо Росія розширить розрахунки в національній валюті в торгівлі з Китаєм, Індією та іншими країнами, це сприятиме стабілізації курсу рубля та покращенню його прийняття на міжнародних ринках. Однак міжнародна політична невизначеність все ще існує, а такі фактори, як геополітичні конфлікти та торговий протекціонізм, можуть посилити глобальну економічну нестабільність, негативно впливаючи на обмінний курс рубля. Якщо відносини Росії із західними країнами залишаться напруженими, а санкції продовжать посилюватися, це серйозно вплине на російську економіку та курс рубля.

Узагальнюючи, в довгостроковій перспективі, якщо Росія зможе успішно здійснити економічну структурну адаптацію й активно брати участь у трансформації міжнародної валютної системи, очікується, що курс рубля до долара досягне довгострокового стабільного зростання. Однак якщо економічні структурні адаптації будуть утруднені, а міжнародна політична та економічна ситуація погіршиться, курс рубля все ще зазнає значної невизначеності та ризику депреціації.

Висновок

Для інвесторів, які займаються інвестиціями, пов'язаними з Росією, важливо тісно контролювати коливання обмінного курсу рубля. Коливання обмінного курсу безпосередньо впливають на вартість та доходи від інвестицій. Слідкуючи за тенденціями обмінного курсу в реальному часі, інвестори можуть краще використовувати інвестиційні можливості.

Різноманітний інвестиційний портфель є ключовою стратегією зниження ризику. Інвесторам не слід концентрувати всі кошти на російському ринку або активах, пов'язаних з рублем, але слід диверсифікувати інвестиції в різних країнах і класах активів. Добре збалансований портфель, включаючи певну частку активів у доларах США, євро, а також акцій, облігацій і золота, може захистити від ризиків, пов'язаних з коливаннями курсу рубля та забезпечити стабільність портфеля.