Ф'ючерси
Сотні безстрокових контрактів
TradFi
Золото
Одна платформа для світових активів
Опціони
Hot
Торгівля ванільними опціонами європейського зразка
Єдиний рахунок
Максимізуйте ефективність вашого капіталу
Демо торгівля
Вступ до ф'ючерсної торгівлі
Підготуйтеся до ф’ючерсної торгівлі
Ф'ючерсні події
Заробляйте, беручи участь в подіях
Демо торгівля
Використовуйте віртуальні кошти для безризикової торгівлі
Запуск
CandyDrop
Збирайте цукерки, щоб заробити аірдропи
Launchpool
Швидкий стейкінг, заробляйте нові токени
HODLer Airdrop
Утримуйте GT і отримуйте масові аірдропи безкоштовно
Launchpad
Будьте першими в наступному великому проекту токенів
Alpha Поінти
Ончейн-торгівля та аірдропи
Ф'ючерсні бали
Заробляйте фʼючерсні бали та отримуйте аірдроп-винагороди
Інвестиції
Simple Earn
Заробляйте відсотки за допомогою неактивних токенів
Автоінвестування
Автоматичне інвестування на регулярній основі
Подвійні інвестиції
Прибуток від волатильності ринку
Soft Staking
Earn rewards with flexible staking
Криптопозика
0 Fees
Заставте одну криптовалюту, щоб позичити іншу
Центр кредитування
Єдиний центр кредитування
Центр багатства VIP
Преміальні плани зростання капіталу
Управління приватним капіталом
Розподіл преміальних активів
Квантовий фонд
Квантові стратегії найвищого рівня
Стейкінг
Стейкайте криптовалюту, щоб заробляти на продуктах PoS
Розумне кредитне плече
Кредитне плече без ліквідації
Випуск GUSD
Мінтинг GUSD для прибутку RWA
Більше
Алгоритми та автономія: як китайська індустрія досягає прориву в галузі штучного інтелекту
Вісім років тому, операції гігантської телекомунікаційної компанії ZTE раптово зупинилися після абсолютного американського заборони. Сьогодні, у березні 2026 року, Китай крокує впевнено до створення повністю незалежної системи штучного інтелекту, яка не залежить від NVIDIA та іноземних технологій. Ця трансформація сталася не лише через чіпи, а через справжню революцію у рівні алгоритмів та стратегій.
Від заборони до відповіді: урок ZTE та важкі початки
16 квітня 2018 року Міністерство торгівлі США запровадило повний заборону на ZTE Communications, яка мала 80 тисяч співробітників і щорічний дохід понад трильйон юанів. Без чіпів Qualcomm станції базового зв’язку припинили роботу. Без ліцензії Google для Android — телефони втратили робочу систему. Компанія заплатила високу ціну: штраф у 1,4 мільярда доларів, а чистий збиток у 2018 році склав 7 мільярдів юанів.
Колишній генеральний директор ZTE написав у внутрішньому листі: «Ми живемо у складній галузі, яка сильно залежить від глобальних ланцюгів постачання». Це був прояв капітуляції та неминучості залежності.
Але через вісім років сценарій кардинально змінився.
Алгоритми як рішення: від CUDA до технічної незалежності
Головна проблема китайських компаній у сфері штучного інтелекту — не самі чіпи, а платформа CUDA, розроблена NVIDIA у 2006 році. Вона контролює 90% світового ринку навчальних чіпів для AI і є основою майже всіх фреймворків — від TensorFlow до PyTorch.
До 2025 року NVIDIA створила закриту екосистему: 4,5 мільйона розробників, 3000 сертифікованих застосунків, 40 тисяч компаній. Це означає, що понад 90% світових AI-розробників прив’язані до системи NVIDIA.
Головне завдання — не знайти альтернативний чіп, а з нуля побудувати цілісну систему алгоритмів, інструментів і програмного середовища.
Відповідь Китаю була не прямою. Замість конкуренції з NVIDIA на її території, китайські компанії обрали зовсім інший шлях — передові алгоритми.
Революція алгоритмів: моделі експертів-мікс
З кінця 2024 до 2025 року у китайській AI-індустрії відбувся колективний перехід до нової технології — моделей експертів-мікс (Mixture of Experts). Замість запуску одного великого моделі, її розбивають на менші експерти, активуючи лише необхідні частини для конкретного завдання.
Модель V3 від DeepSeek ілюструє цю концепцію: 671 мільярд параметрів у цілому, але під час inference активується лише 37 мільярдів (5,5%). Вартість тренування — 5,576 мільйона доларів на 2048 H800 за 58 днів. Для порівняння, тренування GPT-4 коштувало 78 мільйонів доларів.
Результат? Значне зростання економічної ефективності:
DeepSeek у 25–75 разів дешевший за Claude.
Ця різниця у ціні викликала справжній хаос на світовому ринку розробників. У лютому 2026 року використання китайських моделей на OpenRouter зросло на 127% за три тижні, вперше обігнавши США. Рік тому частка китайських моделей становила лише 2%, а через рік — вже 60%.
Квантовий стрибок: від inference до тренування
Зниження вартості inference — не повне рішення. Головне — тренування, яке вимагає колосальних обчислювальних потужностей, що не можна ігнорувати.
Тут на допомогу приходять локальні чіпи.
У 2025 році в Цяньсу було запущено нову виробничу лінію довжиною 148 метрів, яка побудована всього за 180 днів. Основне обладнання — процесор Loongson 3C6000 (повністю розроблений у Китаї) та карта T100 AI від Taichu Yuanqi. Виробництво — один сервер кожні 5 хвилин, ціль — 100 тисяч одиниць на рік.
І найголовніше — ці чіпи вже використовуються для реального масштабного тренування.
У січні 2026 року Zhipu AI у співпраці з Huawei запустила модель GLM-Image — першу передову модель для створення зображень, повністю треновану на локальних китайських чіпах. У лютому тренували модель «Вежі» від China Telecom (трильйони транзакцій) на чисто китайських обчислювальних системах.
Це означає одне: локальні чіпи перейшли від рівня inference до рівня тренування — це величезний квантовий стрибок.
Програмне середовище: система Ascend та подальший розвиток
За цим стоїть система Ascend від Huawei — локальна екосистема програмного забезпечення, альтернативна CUDA.
Наприкінці 2025 року:
На конференції MWC 2 березня 2026 року Huawei презентувала нову архітектуру SuperPoD для зовнішніх ринків. Потужність FP16 для Ascend 910B досягла рівня A100 від NVIDIA — тепер це не «безвихідь», а «застосовно» та «зручно».
Енергетика: унікальна перевага, якої немає у Заходу
Ситуація ускладнюється ще й енергетикою.
На початку 2026 року штат Вірджинія скасував дозволи на нові дата-центри. За ним — Джорджія (до 2027), Іллінойс і Мічиган. Причина — електропостачання.
Споживання американських дата-центрів у 2024 році — 183 ТВт·год (4% від загальної електроенергії). За прогнозами, до 2030 року — 426 ТВт·год (12%). Генеральний директор Arm прогнозує, що до 2030 року дата-центри AI споживатимуть 20–25% електроенергії США.
Мережа електропостачання США перенавантажена. До 2033 року очікується дефіцит енергії у 175 ГВт (на 130 мільйонів домівок). Ціни зросли на 267%.
А в Китаї? Абсолютно інший сценарій.
Річне виробництво — 10,4 трильйона кВт·год. Американське — 4,2 трильйона. Китай виробляє у 2,5 рази більше США.
Крім того, внутрішнє споживання в Китаї — лише 15% від загальної електроенергії (у США — 36%), що дає величезний потенціал для промислової енергетики.
Вартість електроенергії: у США — 0,12–0,15 долара за кВт·год, у західному Китаї — 0,03 долара — у чверть або п’яту частину американської ціни.
Символи замість фабрик: нова стратегія експорту
Поки США борються з енергетичною кризою, Китай «тихо» виходить за кордон — але не з товарами чи фабриками, а з токенами.
Токен — основна інформаційна одиниця моделей AI, стала новим цифровим товаром. Виробляється у китайських обчислювальних центрах, потім передається через морські кабелі світу.
Розподіл користувачів DeepSeek:
Модель підтримує 37 мов, активно поширюється на ринках, що розвиваються, таких як Бразилія. 26 тисяч компаній мають акаунти. 3200 організацій запустили корпоративні версії.
У 2025 році 58% нових AI-компаній використовували DeepSeek. В Китаї — частка ринку досягла 89%. У країнах під санкціями — від 40 до 60%.
Японський урок: різниця між незалежністю та залежністю
У 1986 році Японія підписала угоду з американськими та японськими виробниками кабелів під тиском США. Умови: відкриття японського ринку для американських чіпів на 20%, заборона експорту за ціною нижче собівартості, штрафи 100% на експорт.
До 1988 року Японія займала 51% світового ринку кабелів. Шість із десяти найбільших компаній світу — японські. NEC — другий, Toshiba — третя.
Але після підписання? Все змінилося. США застосували масштабний тиск, підтримували Samsung і SK Hynix для зниження цін і руйнування японського ринку. Частка Японії у ринку DRAM впала з 80% до 10%. До 2017 року японські виробники займали лише 7% ринку інтегральних схем.
Урок Японії: погодилися бути найкращим виробником у системі, якою керують інші, але не створили власної системи. Коли хвиля пішла, у них залишився лише виробничий потенціал.
Історія повторюється: але з іншим сценарієм
Сьогодні Китай стоїть перед схожим вибором — але з іншим підходом.
Три раунди обмежень у чіпах (жовтень 2022, жовтень 2023, грудень 2024) із постійним посиленням. Високі бар’єри CUDA залишаються.
Але цього разу шлях зовсім інший:
Кожен крок будує власну незалежну індустріальну систему, якої Японія ніколи не мала.
Фінансові звіти відкривають правду: «податок війни»
27 лютого 2026 року три китайські компанії-виробники чіпів опублікували свої фінансові звіти у той самий день:
Півна половина — вогонь, половина — вода.
Вогонь: жага ринку. Порожнеча, яку залишив Хуанг Ріньшень (голова NVIDIA) із 95% частки, заповнюється поступово.
Вода: великі збитки — це не погане управління, а «податок війни». Вкладення у R&D, підтримка софту, інженери на місцях вирішують проблеми один за одним.
Ці збитки — справжня ціна побудови справжньої незалежності.
Висновок: від «Чи можемо ми залишитися?» до «Яка ціна прийнятна?»
Вісім років тому питання було: «Чи можемо ми вижити?».
Сьогодні — «Яку ціну потрібно заплатити, щоб залишитися живими?».
Зміна питання — це прогрес.
За допомогою передових алгоритмів, а не лише чіпів. Створюючи справді незалежну екосистему, а не просто кращий продукт. Інвестуючи у довгострокову локальну обчислювальну енергетику, а не залежачи від зовнішніх постачань.
Китайська індустрія штучного інтелекту вже не у стані капітуляції, як ZTE вісім років тому. Вона перебуває у стані жорстокої боротьби, на передовій. Але цього разу є справжній вихід.