Алгоритми та автономія: як китайська індустрія досягає прориву в галузі штучного інтелекту

Вісім років тому, операції гігантської телекомунікаційної компанії ZTE раптово зупинилися після абсолютного американського заборони. Сьогодні, у березні 2026 року, Китай крокує впевнено до створення повністю незалежної системи штучного інтелекту, яка не залежить від NVIDIA та іноземних технологій. Ця трансформація сталася не лише через чіпи, а через справжню революцію у рівні алгоритмів та стратегій.

Від заборони до відповіді: урок ZTE та важкі початки

16 квітня 2018 року Міністерство торгівлі США запровадило повний заборону на ZTE Communications, яка мала 80 тисяч співробітників і щорічний дохід понад трильйон юанів. Без чіпів Qualcomm станції базового зв’язку припинили роботу. Без ліцензії Google для Android — телефони втратили робочу систему. Компанія заплатила високу ціну: штраф у 1,4 мільярда доларів, а чистий збиток у 2018 році склав 7 мільярдів юанів.

Колишній генеральний директор ZTE написав у внутрішньому листі: «Ми живемо у складній галузі, яка сильно залежить від глобальних ланцюгів постачання». Це був прояв капітуляції та неминучості залежності.

Але через вісім років сценарій кардинально змінився.

Алгоритми як рішення: від CUDA до технічної незалежності

Головна проблема китайських компаній у сфері штучного інтелекту — не самі чіпи, а платформа CUDA, розроблена NVIDIA у 2006 році. Вона контролює 90% світового ринку навчальних чіпів для AI і є основою майже всіх фреймворків — від TensorFlow до PyTorch.

До 2025 року NVIDIA створила закриту екосистему: 4,5 мільйона розробників, 3000 сертифікованих застосунків, 40 тисяч компаній. Це означає, що понад 90% світових AI-розробників прив’язані до системи NVIDIA.

Головне завдання — не знайти альтернативний чіп, а з нуля побудувати цілісну систему алгоритмів, інструментів і програмного середовища.

Відповідь Китаю була не прямою. Замість конкуренції з NVIDIA на її території, китайські компанії обрали зовсім інший шлях — передові алгоритми.

Революція алгоритмів: моделі експертів-мікс

З кінця 2024 до 2025 року у китайській AI-індустрії відбувся колективний перехід до нової технології — моделей експертів-мікс (Mixture of Experts). Замість запуску одного великого моделі, її розбивають на менші експерти, активуючи лише необхідні частини для конкретного завдання.

Модель V3 від DeepSeek ілюструє цю концепцію: 671 мільярд параметрів у цілому, але під час inference активується лише 37 мільярдів (5,5%). Вартість тренування — 5,576 мільйона доларів на 2048 H800 за 58 днів. Для порівняння, тренування GPT-4 коштувало 78 мільйонів доларів.

Результат? Значне зростання економічної ефективності:

  • DeepSeek: 0,028 до 0,28 долара за мільйон символів (вхід), 0,42 долара (вихід)
  • GPT-4o: 5 доларів (вхід), 15 доларів (вихід)
  • Claude Opus: 15 доларів (вхід), 75 доларів (вихід)

DeepSeek у 25–75 разів дешевший за Claude.

Ця різниця у ціні викликала справжній хаос на світовому ринку розробників. У лютому 2026 року використання китайських моделей на OpenRouter зросло на 127% за три тижні, вперше обігнавши США. Рік тому частка китайських моделей становила лише 2%, а через рік — вже 60%.

Квантовий стрибок: від inference до тренування

Зниження вартості inference — не повне рішення. Головне — тренування, яке вимагає колосальних обчислювальних потужностей, що не можна ігнорувати.

Тут на допомогу приходять локальні чіпи.

У 2025 році в Цяньсу було запущено нову виробничу лінію довжиною 148 метрів, яка побудована всього за 180 днів. Основне обладнання — процесор Loongson 3C6000 (повністю розроблений у Китаї) та карта T100 AI від Taichu Yuanqi. Виробництво — один сервер кожні 5 хвилин, ціль — 100 тисяч одиниць на рік.

І найголовніше — ці чіпи вже використовуються для реального масштабного тренування.

У січні 2026 року Zhipu AI у співпраці з Huawei запустила модель GLM-Image — першу передову модель для створення зображень, повністю треновану на локальних китайських чіпах. У лютому тренували модель «Вежі» від China Telecom (трильйони транзакцій) на чисто китайських обчислювальних системах.

Це означає одне: локальні чіпи перейшли від рівня inference до рівня тренування — це величезний квантовий стрибок.

Програмне середовище: система Ascend та подальший розвиток

За цим стоїть система Ascend від Huawei — локальна екосистема програмного забезпечення, альтернативна CUDA.

Наприкінці 2025 року:

  • 4 мільйони розробників у системі Ascend
  • понад 3000 партнерів
  • 43 основні моделі, треновані на системі
  • понад 200 відкритих моделей, адаптованих під систему

На конференції MWC 2 березня 2026 року Huawei презентувала нову архітектуру SuperPoD для зовнішніх ринків. Потужність FP16 для Ascend 910B досягла рівня A100 від NVIDIA — тепер це не «безвихідь», а «застосовно» та «зручно».

Енергетика: унікальна перевага, якої немає у Заходу

Ситуація ускладнюється ще й енергетикою.

На початку 2026 року штат Вірджинія скасував дозволи на нові дата-центри. За ним — Джорджія (до 2027), Іллінойс і Мічиган. Причина — електропостачання.

Споживання американських дата-центрів у 2024 році — 183 ТВт·год (4% від загальної електроенергії). За прогнозами, до 2030 року — 426 ТВт·год (12%). Генеральний директор Arm прогнозує, що до 2030 року дата-центри AI споживатимуть 20–25% електроенергії США.

Мережа електропостачання США перенавантажена. До 2033 року очікується дефіцит енергії у 175 ГВт (на 130 мільйонів домівок). Ціни зросли на 267%.

А в Китаї? Абсолютно інший сценарій.

Річне виробництво — 10,4 трильйона кВт·год. Американське — 4,2 трильйона. Китай виробляє у 2,5 рази більше США.

Крім того, внутрішнє споживання в Китаї — лише 15% від загальної електроенергії (у США — 36%), що дає величезний потенціал для промислової енергетики.

Вартість електроенергії: у США — 0,12–0,15 долара за кВт·год, у західному Китаї — 0,03 долара — у чверть або п’яту частину американської ціни.

Символи замість фабрик: нова стратегія експорту

Поки США борються з енергетичною кризою, Китай «тихо» виходить за кордон — але не з товарами чи фабриками, а з токенами.

Токен — основна інформаційна одиниця моделей AI, стала новим цифровим товаром. Виробляється у китайських обчислювальних центрах, потім передається через морські кабелі світу.

Розподіл користувачів DeepSeek:

  • внутрішній Китай — 30,7%
  • Індія — 13,6%
  • Індонезія — 6,9%
  • США — 4,3%
  • Франція — 3,2%

Модель підтримує 37 мов, активно поширюється на ринках, що розвиваються, таких як Бразилія. 26 тисяч компаній мають акаунти. 3200 організацій запустили корпоративні версії.

У 2025 році 58% нових AI-компаній використовували DeepSeek. В Китаї — частка ринку досягла 89%. У країнах під санкціями — від 40 до 60%.

Японський урок: різниця між незалежністю та залежністю

У 1986 році Японія підписала угоду з американськими та японськими виробниками кабелів під тиском США. Умови: відкриття японського ринку для американських чіпів на 20%, заборона експорту за ціною нижче собівартості, штрафи 100% на експорт.

До 1988 року Японія займала 51% світового ринку кабелів. Шість із десяти найбільших компаній світу — японські. NEC — другий, Toshiba — третя.

Але після підписання? Все змінилося. США застосували масштабний тиск, підтримували Samsung і SK Hynix для зниження цін і руйнування японського ринку. Частка Японії у ринку DRAM впала з 80% до 10%. До 2017 року японські виробники займали лише 7% ринку інтегральних схем.

Урок Японії: погодилися бути найкращим виробником у системі, якою керують інші, але не створили власної системи. Коли хвиля пішла, у них залишився лише виробничий потенціал.

Історія повторюється: але з іншим сценарієм

Сьогодні Китай стоїть перед схожим вибором — але з іншим підходом.

Три раунди обмежень у чіпах (жовтень 2022, жовтень 2023, грудень 2024) із постійним посиленням. Високі бар’єри CUDA залишаються.

Але цього разу шлях зовсім інший:

  1. Максимальне вдосконалення алгоритмів (моделі експертів-мікс)
  2. Перехід локальних чіпів від inference до тренування
  3. Накопичення 4 мільйонів розробників у системі Ascend
  4. Глобальне поширення токенів на ринках, що розвиваються

Кожен крок будує власну незалежну індустріальну систему, якої Японія ніколи не мала.

Фінансові звіти відкривають правду: «податок війни»

27 лютого 2026 року три китайські компанії-виробники чіпів опублікували свої фінансові звіти у той самий день:

  • Kimo: доходи +453%, перший прибуток за рік
  • Moit Ton: доходи +243%, чистий збиток 1 мільярд
  • Moxie: доходи +121%, чистий збиток 800 мільйонів

Півна половина — вогонь, половина — вода.

Вогонь: жага ринку. Порожнеча, яку залишив Хуанг Ріньшень (голова NVIDIA) із 95% частки, заповнюється поступово.

Вода: великі збитки — це не погане управління, а «податок війни». Вкладення у R&D, підтримка софту, інженери на місцях вирішують проблеми один за одним.

Ці збитки — справжня ціна побудови справжньої незалежності.

Висновок: від «Чи можемо ми залишитися?» до «Яка ціна прийнятна?»

Вісім років тому питання було: «Чи можемо ми вижити?».

Сьогодні — «Яку ціну потрібно заплатити, щоб залишитися живими?».

Зміна питання — це прогрес.

За допомогою передових алгоритмів, а не лише чіпів. Створюючи справді незалежну екосистему, а не просто кращий продукт. Інвестуючи у довгострокову локальну обчислювальну енергетику, а не залежачи від зовнішніх постачань.

Китайська індустрія штучного інтелекту вже не у стані капітуляції, як ZTE вісім років тому. Вона перебуває у стані жорстокої боротьби, на передовій. Але цього разу є справжній вихід.

Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
  • Нагородити
  • Прокоментувати
  • Репост
  • Поділіться
Прокоментувати
Додати коментар
Додати коментар
Немає коментарів
  • Закріпити