Перспективи євро 2026: Як розходження політик може змінити динаміку EUR/USD

Розбіжність між монетарними органами на протилежних берегах Атлантики має стати визначальним фактором для валютних ринків у 2026 році. У той час як Федеральна резервна система вже перейшла до циклу пом’якшення — завершивши три зниження з вересня, — Європейський центральний банк залишається у режимі утримання, з ставками, зафіксованими на рівні 2.15% з середини року. Ця політична різниця буде ключовою у визначенні, чи підеш євро до 1.20, чи відступить ближче до 1.13 і нижче.

Проблема зростання в Єврозоні: стійке, але нерівномірне

Економічний імпульс Європи розповідає складну історію. Зростання залишається, але обмеженим, зростаючи на 0.2% у третьому кварталі по всій єврозоні, хоча з різницею: Іспанія та Франція показали 0.6% і 0.5% відповідно, тоді як Німеччина та Італія застигли. Базовий прогноз Європейської комісії передбачає поступове уповільнення, прогнозуючи 1.3% зростання у 2025 році, м’якше — 1.2% у 2026 році, і відновлення до 1.4% у 2027 році — модель, яка свідчить, що наступний рік може бути більш турбулентним, ніж зараз закладає консенсус.

Структурні перешкоди додають ваги циклічним занепокоєнням. Автомобільна галузь Німеччини зазнає 5% скорочення виробництва через перехід на електромобілі та постійні перебої у постачанні. Тим часом, інноваційний розрив Європи з США та Китаєм залишається через хронічне недофінансування нових технологій.

Торгові динаміки стали проблематичними. Перспектива взаємних тарифів у діапазоні 10-20% на експорт ЄС до Америки загрожує завдати реальної шкоди економікам, залежним від експорту. Ранні індикатори вже вказують на 3% зниження поставок ЄС до США, причому найбільше постраждали хімічна промисловість і автомобілі. Ці перехресні потоки означають, що стійкість єврозони не слід плутати з імпульсом — економіка справляється, а не прискорюється.

Відновлення інфляції: причина, чому ECB не зменшить ставки

Щойно ризики дефляції зникли, ціновий тиск знову зростає. Інфляція в єврозоні досягла 2.2% у листопаді в річному вимірі, перевищивши середньостроковий орієнтир ECB у 2.0% і піднявшись з 2.1% попереднього місяця. Особливо тривожною є структура: хоча ціни на енергоносії знизилися на 0.5%, інфляція у сфері послуг зросла до 3.5% з 3.4%, саме у цій “липкій” категорії, з якою центральні банки борються найважче.

18 грудня ECB очікувано залишив усі ставки без змін — депозитна ставка на рівні 2.00%, основна ставка рефінансування — 2.15%, і ставка маржинального кредитування — 2.40%. Зупинка зниження ставок у другій половині 2025 року та прогнози поступового зниження інфляції протягом трьох років свідчать про тривалу паузу: ні зниження, ні підвищення не передбачається найближчим часом. Пост-митна характеристика Лагард про політику як “у хорошому місці” підкреслює відсутність терміновості.

Аналітики ринку погоджуються з цим. Christian Kopf з Union Investment не очікує швидких рухів, будь-яке змінення політики більш імовірно станеться наприкінці 2026 або у 2027 році — якщо взагалі, з тенденцією до посилення. Огляд економістів Reuters підтверджує цю думку: більшість респондентів очікує незмінних ставок протягом 2026 і 2027 років, хоча довіра до прогнозів значно знижується за межами найближчої перспективи.

Траєкторія пом’якшення ФРС: політика і економіка стикаються

2025 рік для Федеральної резервної системи був більш м’яким, ніж спочатку передбачалося. Три зниження ставок довели цільовий рівень федеральних фондів до 3.5%-3.75%, перевищуючи прогнози на грудень 2024 року, де очікувалося два зниження. У березні було зроблено паузу — через побоювання щодо тарифів і дезінфляційних ризиків — що дало початок першому зниженню у вересні, а потім — у жовтні та грудні, оскільки інфляція охолола, а умови на ринку праці послабилися.

Дивлячись уперед, політичні міркування додають складності. Тенюер Джерома Пауелла закінчується у травні 2026 року, і переобрання вважається малоймовірним. Публічні критики Трампа щодо “повільності” Пауелла у зниженні ставок і натяки на те, що його наступник у ФРС буде більш швидким у пом’якшенні, додають невизначеності. Основні інвестиційні банки погоджуються з очікуваннями двох знижень у 2026 році, можливо, до 3.00%-3.25%, хоча важливо не лише прогноз, а й обґрунтування. Замість перегріву економіки, що потребує підтримки ставок, ці зниження будуть спрямовані на баланс у сценарії зростання, який Moody’s називає “делікатним балансом”.

Goldman Sachs і Nomura розглядають кілька сценаріїв, з можливими зниженнями у березні-червні або червні-вересні, що відображає справжню невизначеність у прогнозах на наступні 12 місяців.

EUR/USD у 2026: картографія двох суперечливих сценаріїв

Шлях для обмінного курсу євро-долар залежить від двох базових змінних: чи залишиться зростання єврозони вище або нижче 1.3%, і чи перетвориться терпіння ECB у стійкість або стане обтяжливим фактором, якщо погіршення прискориться.

Сценарій перший: стабільна Європа, стійкі зниження ФРС

Якщо зростання єврозони триматиметься вище 1.3%, а інфляція поступово наближатиметься до цілі, ECB зможе зберегти нейтральну політику. Одночасно, якщо зниження ставок ФРС триватиме без економічної катастрофи, різниця у відсоткових ставках звузиться — динаміка, яка історично підтримує євро. У такому випадку EUR/USD легко може піднятися вище 1.20, а деякі прогнозисти навіть дивляться на більш амбіційні цілі. Для контексту, якщо євро значно зміцниться, то оцінки близько 70 євро до долара стають дедалі актуальнішими для хеджування та портфельних рішень.

Сценарій другий: шок зростання, примусове втручання ECB

Навпаки, якщо ВВП єврозони розчарує і опуститься нижче 1.3%, ECB стикнеться з зростаючим тиском перейти від нейтральної до підтримуючої політики. Передчасне зниження ставок стане реальністю, ймовірно, повертаючи EUR/USD до рівня підтримки 1.13 і потенційно випробовуючи рівень 1.10. Ескалація торгової війни, що прискорює цей процес, лише прискорить відступ євро.

Прогнози інституцій формують протилежні картини

Citi у базовому сценарії передбачає посилення долара, з купівельною спроможністю USD, що дозволить одному євро отримати лише $1.10 до третього кварталу 2026 року — приблизно на 6% менше за поточний рівень 1.1650. Це базується на тому, що зростання США прискориться, а зниження ставок ФРС не виправдає очікувань ринку.

UBS Global Wealth Management пропонує протилежну тезу: утримання ставок ECB + зниження ставок ФРС = звуження різниці у доходності = підтримка євро. Їхній цільовий рівень на 2026 рік — 1.20, що відображає впевненість у стійкості єврозони і подальшому зниженні ставок ФРС.

Кінцева перспектива 2026 року для євро зводиться до двійкового питання: якщо політична різниця розшириться (зниження ставок ФРС) і терпіння ECB, поки Європа уникне рецесії, у євро є простір для зростання. Якщо торгові шоки посиляться, зростання зупиниться, і ECB перейде до захисних заходів, тоді рівні 1.13 і 1.10 стануть не лише теоретичними, а й дедалі більш імовірними цільовими рівнями.