Багато хто вважає, що зниження ставки автоматично означає зростання, але вплив процентної політики ФРС на крипторинок насправді не такий прямий.

Почнемо з долара як змінної. Зниження ставки зменшує дохідність доларових активів, і гроші шукають нові можливості. Коли долар слабшає, те, що оцінюється в доларах — BTC як типовий приклад — зазвичай показує хороші результати.

Далі — ліквідність. Низькі ставки означають дешевші кредити, в обігу стає більше грошей, і частина з них спрямовується у високоризикові активи в пошуках прибутку. Згадайте ралі 2020-2021 років — воно багато в чому було побічним продуктом грошового "друку" ФРС.

Нарешті — фактор настроїв. Коли ФРС подає м'які сигнали, інвестори стають сміливішими: кошти переміщуються з облігацій та грошових фондів — "тихих гаваней" — у акції та криптовалюти; навпаки, варто ФРС зробити жорстку заяву — гроші повертаються в безпечні активи.

Ці три фактори формують таку ланцюжок впливу: «коригування політики ФРС → зміни сили долара/ліквідності на ринку → зміна апетиту до ризику → волатильність цін на криптоактиви».

Повернемося до BTC. Нині ринок навішує на нього два ярлики: або «цифрове золото», або «ризиковий актив».

Якщо це справді цифрове золото, він мав би зростати, коли ринок падає, і демонструвати зворотну кореляцію з фондовим ринком. Якщо ж це ризиковий актив — він має рухатися разом із Nasdaq, і вигравати в періоди надлишкової ліквідності.

Факти більше схиляються до другого. Дані CME свідчать, що з 2020 року кореляція BTC із Nasdaq 100 зросла з майже нуля до близько 0,4, а у пікові моменти навіть перевищувала 0,7. Тому наразі сприймати BTC як далекого родича техгігантів є більш реалістичним — принаймні у короткостроковій перспективі.