Друкування грошей може врятувати економіку? Подивіться на сучасний ринок праці — і все стане ясно.

Дані, оприлюднені минулого тижня Бюро трудової статистики США, досить показові: зайнятість у несільськогосподарському секторі зросла на 119 тисяч осіб — звучить непогано, правда? Але робочі місця у виробництві просто зникли: мінус 6 тисяч. Ще більш разючий факт: у квітні Трамп започаткував тарифну війну, заявивши, що це допоможе відродити заводи, але за пів року виробничих робочих місць стало менше на 59 тисяч — спад триває шість місяців поспіль.

Деякі економічні оглядачі прямо кажуть, що це перший випадок після пандемії, коли США почали втрачати робочі місця для робітничого класу. Виробництво скорочується, зростання в будівельній галузі та логістиці майже зійшло нанівець. Що стосується офісних працівників — там усе ще гірше: новини про масові скорочення в корпораціях з’являються одна за одною, навіть наукові статті присвячені тому, як штучний інтелект відбирає роботу. Раніше багато хто вважав виробничі спеціальності запасним варіантом: якщо не в офісі, то хоча б на заводі. Але тепер і ця "запасна смуга" звужується.

Експертка з працевлаштування журналу Fortune Лаура Ульріх висловилася прямо: "Такий слабкий стан виробництва — це справжня іронія, адже мито мало захистити внутрішні заводи й збільшити зайнятість". А насправді що відбувається? Невизначеність через тарифи змушує заводи бути ще обережнішими, компанії змушені скорочувати витрати на персонал, щоб зберегти прибуток. Окрім медичної сфери та готельно-туристичного бізнесу, майже всі інші галузі скорочуються.

Пояснення економістів просте: ціни на імпортні сировину та комплектуючі зросли, виробничі витрати піднялися — хто ризикне наймати багато людей? Відкрити завод у США й так шалено дорого, тому сплатити мито й імпортувати готову продукцію часто простіше та вигідніше.

У Китаї ситуація схожа. Офісну роботу знайти важко, багато людей ідуть у кур’єри, доставку їжі, таксі — але й ці сфери вже перенасичені. Популярність держслужби випереджає навіть вступ до магістратури — і це показує, наскільки люди тривожаться за своє майбутнє.

У китайської й американської промисловості є ще одна спільна проблема: гостра нестача висококваліфікованих робітників, але знайти їх майже неможливо. У Ford відкрито 5 000 вакансій механіків, на деяких посадах зарплата може сягати 120 тисяч доларів на рік, але кваліфікованих кандидатів немає. Згідно з опитуванням Deloitte у 2024 році серед понад 200 американських виробничих компаній, понад 65% назвали найм і утримання персоналу найбільшою проблемою. Китайські виробничі компанії також шукають кадри, але суспільство загалом не надто охоче опановує практичні виробничі спеціальності.

Світові центробанки останні роки активно "друкують" гроші, масштабно вливаючи ліквідність, у надії врятувати економіку й створити нові робочі місця. Але який результат? Економічне зростання й дані по зайнятості не вражають. Єдиний очевидний ефект — шалене зростання цін на акції, золото й криптовалюти, але це гра для капіталу, яка нічого не дає звичайним людям у пошуках роботи.

У чому ж тоді основна проблема? Якими б не були навички звичайних людей — робітників чи офісних співробітників — на тлі машин вони стають дедалі дорожчими й неефективними. Зарплати робітників у Південно-Східній і Південній Азії значно нижчі, ніж у Китаї, але й там складно конкурувати з численними й надзвичайно ефективними китайськими автоматизованими лініями. Для офісних працівників ситуація ще гірша: багато посад по суті не є критично необхідними, і коли компаніям потрібно зберігати прибуток, простір для скорочень дуже великий.

Продуктивність людства невпинно зростає, особливо завдяки Китаю. Але це не приносить полегшення суспільству — навпаки, дедалі більше людей відчувають тривогу щодо цінності власної праці. Зневірених у майбутньому стає дедалі більше. Здається, тільки готельно-туристична галузь відчуває підйом: ті, хто має достатньо багатства й соціального статусу, подорожують по Східній Азії, Європі й Америці, підтримуючи високий попит.

Грошей надрукували безліч, фондовий ринок зріс, ціни на криптовалюти підскочили, але звичайних робочих місць не побільшало. Мабуть, це і є найпарадоксальніша реальність сьогодення.