Банк Японії вперше за 17 років підвищив облікову ставку, але на ринку це не викликало великого ажіотажу? Багато хто знервований, але насправді слід хвилюватися не про те, «підвищать ставку чи ні», а про те, «наскільки її підвищать».

Керрі-трейд — це, по суті, коли позичають майже безкоштовні єни й вкладають їх у різноманітні високодохідні активи по всьому світу, заробляючи на різниці. Тепер, коли BOJ підвищив ставку, вартість позик зростає, і за логікою це мало б спровокувати хвилю розпродажів — продавати активи, обмінювати їх на єни й повертати борги. Логіка вірна.

Але питання в дозуванні.

Сотні мільярдів доларів арбітражного капіталу в єнах розпорошені по всій світовій фінансовій системі — це реальна «тіньова ліквідність». Проте навіть після підвищення ставки відсотки по єні майже нульові, а розрив між ставками Японії та США досі величезний. Більшість гравців не мають причин поспішати з виходом. Це підвищення радше тестове, його масштаб помірний, і в короткостроковій перспективі повернення капіталу буде обмеженим. Тому ринок реагує спокійно — це логічно.

Справжні проблеми почнуться, якщо в майбутньому «дозу піднімуть» — якщо різниця ставок швидко скоротиться, тоді й почнеться панічний вихід капіталу. Найсильніше постраждають у першу хвилю криптовалюти та технологічні акції з високим плечем — найбільш чутливі до ліквідності і ризику активи. Потім вже фондовий ринок і високоприбуткові облігації.

Моя думка: цього разу підвищення ставки більше має сигналове значення, воно може спричинити короткочасну турбулентність, але не призведе до системного обвалу. Справжній ризик ховається у майбутньому темпі зміцнення єни й у грі між ФРС США та Банком Японії — хто першим «моргне».