Непостійні збитки у DeFi

Непостійні збитки — це ключовий ризик для постачальників ліквідності, які працюють у децентралізованих фінансових (DeFi) протоколах автоматизованого маркетмейкера (AMM). Незважаючи на назву, яка вказує на тимчасовий вплив, це явище вимагає глибокого розуміння та стратегічного підходу для кожного, хто розглядає надання ліквідності на децентралізованих біржових платформах.

Як працюють ліквідні пули AMM

Ліквідні пули автоматизованого маркетмейкера є базовою інфраструктурою для обміну токенів у середовищі децентралізованих бірж. Користувачі обмінюють токени через існуючі ліквідні пули, а не через традиційні книги заявок. Наприклад, трейдер, який хоче обміняти 1 ETH на USDT, потребує пул ліквідності, що містить обидва активи.

Постачальники ліквідності (LP) вносять пари токенів у ці пули, зазвичай у пропорції 50/50 за вартістю. LP, який вносить 10 ETH і 10 000 USDT (при курсі 1 ETH = 1 000 USDT) у пул із загальною ліквідністю 50 ETH та 50 000 USDT, володіє 20% пулу (20 000 USDT / 100 000 USDT загальної вартості).

Система автоматично випускає LP-токени, які відображають пропорційну власність у пулі. Такі токени дозволяють вивести відсоткову частку активів пулу у будь-який час, а не фіксовану кількість певних токенів. Це критично для розуміння непостійних збитків: LP отримує пропорційну частку тих активів, що залишились у пулі, які можуть суттєво відрізнятися від початкового внеску, якщо змінилися ціни.

Що таке непостійні збитки?

Непостійні збитки (IL) — це середнє скорочення вартості активів, яке отримує постачальник ліквідності порівняно з простим утриманням цих активів. Це визначальна риса децентралізованих фінансових застосунків, що відображає алгоритмічну структуру протоколу, де ніхто не має контролю над ціною активу.

Розрахунок непостійних збитків здійснюється на основі історичних ринкових даних з різних торгових платформ, що дає змогу порівнювати ефективність активів. Цей показник допомагає інвесторам оцінити, чи виправданий ризик надання ліквідності у певному пулі порівняно зі стандартною волатильністю. На відміну від постійної втрати капіталу, непостійні збитки — це альтернативні витрати надання ліквідності замість простого утримання активів, хоча за певних обставин ця "непостійна" втрата може стати постійною.

Як виникають непостійні збитки?

Непостійні збитки виникають унаслідок алгоритмічного перебалансування активів, що застосовують AMM-протоколи. Коли трейдери здійснюють свопи, протокол автоматично коригує співвідношення активів у пулі для підтримки математичних інваріантів, найчастіше за допомогою формули постійного добутку.

Якщо трейдер купує актив через AMM, а ціна активу різко зростає до завершення угоди, трейдер отримує вигоду зі зростання ціни, а пул ліквідності перебалансовується. У результаті в пулі залишається менше одиниць активу, що подорожчав, і більше іншого активу. Це створює розбіжність між вартістю активів у пулі та простим утриманням початкового депозиту.

Наприклад, якщо ціна ETH зростає з 1 000 USDT до 2 000 USDT, арбітражники торгують із пулом, поки він не відобразить нове співвідношення цін. Після цього у пулі буде менше ETH і більше USDT, ніж було внесено. За зниження цін постачальники ліквідності можуть отримати "тимчасовий прибуток", оскільки пул перебалансується на користь активу, що подешевшав.

Важливо, що непостійні збитки виникають тільки тоді, коли співвідношення цін між парними активами змінюється. Якщо ціни повертаються до початкових рівнів, непостійні збитки зникають — звідси й назва. Якщо LP виводить ліквідність при змінених цінах, збитки стають постійними.

Як розрахувати непостійні збитки

Для розрахунку непостійних збитків використовується формула постійного добутку: ліквідність ETH × ліквідність токену = постійний добуток. У прикладі із 50 ETH і 50 000 USDT: 50 × 50 000 = 2 500 000.

Початкова ціна ETH: ліквідність токену / ліквідність ETH = 50 000 / 50 = 1 000 USDT за ETH.

Коли ціна ETH зростає до 2 000 USDT, пул перебалансується за такими формулами:

• Ліквідність ETH = √(постійний добуток / ціна ETH) = √(2 500 000 / 2 000) ≈ 35,355 ETH
• Ліквідність токену = √(постійний добуток × ціна ETH) = √(2 500 000 × 2 000) ≈ 70 710,6 USDT

Перевірка: 35,355 × 70 710,6 ≈ 2 500 000 (зберігається постійний добуток).

Для LP з часткою 20%, який виводить кошти у цей момент:

• Отримує: 7 ETH (20% від 35,355) і 14 142 USDT (20% від 70 710,6)
• Загальна вартість: (7 × 2 000) + 14 142 = 28 142 USDT

Якщо просто утримувати 10 ETH і 10 000 USDT:

• Загальна вартість: (10 × 2 000) + 10 000 = 30 000 USDT

Різниця приблизно 1 858 USDT — це непостійні збитки, які показують альтернативні витрати надання ліквідності під час значних цінових коливань. Цей розрахунок ілюструє прямий зв'язок непостійних збитків із ціновим відхиленням у AMM-пулах.

Як уникнути непостійних збитків?

Є кілька способів зменшити або мінімізувати ризик непостійних збитків:

Використовуйте стоп-лосс заявки: Стоп-лосс заявки дозволяють автоматично продавати активи за визначеними цінами, обмежуючи втрати через цінові відхилення. Встановлення стопів на певний відсоток нижче ціни входу допоможе захистити позицію та контролювати ризик непостійних збитків.

Використовуйте AMM з низьким проскальзуванням: Проскальзування — це різниця між очікуваною та реальною ціною виконання угоди, і воно прямо впливає на ризик непостійних збитків. Платформи AMM з низьким проскальзуванням мають менші розбіжності між ціною виконання та розрахунковою, що знижує ризик різких змін і непостійних збитків.

Слідкуйте за ринком та коригуйте стратегію: Активний моніторинг ринку дає змогу оперативно коригувати позиції для мінімізації непостійних збитків. Прогнозування значних коливань дозволяє заздалегідь змінити стратегію, наприклад тимчасово вивести ліквідність при високій волатильності або скоригувати ризик залежно від ринкових настроїв.

Використовуйте інструменти управління ризиком: Багато DeFi-платформ мають розвинуті інструменти управління ризиком: автоматичне коригування позицій, обмеження експозиції, функції перебалансування портфеля для мінімізації непостійних збитків. Такі інструменти підтримують бажаний рівень ризику та автоматично реагують на ринкові зміни.

Ці стратегії знижують ризик непостійних збитків, але не усувають його повністю. Торгівля в DeFi завжди пов'язана з ризиком і вимагає глибокого розуміння, уважної оцінки власної толерантності до ризику та інвестиційних цілей, особливо щодо впливу непостійних збитків.

Непостійні збитки не є постійними

Термін "непостійні збитки" може вводити в оману щодо його суті. Це схоже на нереалізовані втрати у традиційних фінансах — непостійні збитки існують теоретично і можуть зникати, якщо ціни повертаються до початкового рівня. Проте є низка нюансів, що ускладнюють таке трактування.

У наведеному прикладі LP втрачає близько 2 000 USDT у вигляді альтернативних витрат через непостійні збитки. Теоретично ці втрати можуть бути компенсовані, якщо ETH повернеться до 1 000 USDT, але ринкова динаміка не гарантує цього. Після виведення ліквідності всі непостійні збитки стають постійними — тобто реалізованими втратами.

Єдиною компенсацією LP за непостійні збитки є торгові комісії, отримані під час надання ліквідності. У періоди високої волатильності, особливо у "bull market" (періоди стрімкого зростання активів), торгові комісії рідко перекривають значні непостійні збитки. Це створює стратегічну дилему: швидке зростання цін зазвичай невигідне для постачальників ліквідності порівняно з простим утриманням активів через непостійні збитки.

Під час падіння цін постачальники ліквідності отримують більше одиниць активу, що дешевшає, що може знизити непостійні збитки або створити тимчасовий прибуток. Динаміка ринку диктує різні стратегії: надання ліквідності у "bear market" (періоди падіння) може бути вигідним за умов мінімальних непостійних збитків, а утримання волатильних активів у "bull market" дає кращий результат, уникаючи непостійних збитків. Розуміння таких динамік дозволяє LP приймати рішення, коли надавати ліквідність, а коли просто утримувати активи, оцінюючи ризики непостійних збитків.

Висновок

Непостійні збитки — фундаментальний фактор для всіх, хто надає ліквідність у DeFi. Хоча термін натякає на тимчасовий характер, на практиці це складний вибір між отриманням торгових комісій та альтернативними витратами через алгоритмічне перебалансування. Успішний постачальник ліквідності повинен розуміти математичні основи AMM-протоколів, зокрема як постійний добуток впливає на коригування співвідношення активів у відповідь на цінові зміни, що призводять до непостійних збитків.

Рішення про надання ліквідності вимагає аналізу ринкових умов, волатильності, потенціалу отримання комісій та ризику непостійних збитків. У "bull market" з швидким зростанням цін просте утримання токенів часто дає вищий результат, ніж надання ліквідності, через ризик непостійних збитків. У "bear market" або при стабільних цінах надання ліквідності може бути вигідним, оскільки комісії накопичуються, а непостійні збитки мінімальні.

Управління непостійними збитками — це активна участь, стратегічне планування та реалістичні очікування щодо ризиків у DeFi. Використання інструментів управління ризиком, моніторинг ринку та розуміння математичних механізмів AMM допомагають постачальникам ліквідності приймати рішення, що відповідають їхнім інвестиційним цілям та толерантності до ризику. Головне не повністю усунути непостійні збитки (що неможливо), а чітко визначати, коли потенційна вигода від надання ліквідності виправдовує прийняття цього унікального ризику.

FAQ

Який приклад непостійних збитків?

Якщо ви надаєте ETH і USDC у пул ліквідності, а ціна ETH подвоюється, ваша загальна вартість буде меншою, ніж при простому утриманні активів, через перебалансування пулу.

Як уникнути непостійних збитків?

Щоб уникнути непостійних збитків, регулярно перебалансуйте пул ліквідності, слідкуйте за змінами цін токенів і використовуйте стратегії постійного надання ліквідності.

Наскільки значні непостійні збитки?

Непостійні збитки можуть бути суттєвими, знижуючи прибуток на 5–25%. У активних пулах їх часто компенсують торгові комісії та токен-реварди.

Яка формула розрахунку непостійних збитків?

IL = 2 * sqrt(k) / (1 + k) - 1, де k — це співвідношення цін двох активів у пулі. Формула визначає відсоток збитків порівняно з простим утриманням активів окремо.